Відійшло уже літечко босе,
Не повернеться знову назад,
І рудою лисичкою осінь
Непомітно підкралася в сад.
І розвісила скрізь павутинки,
Що горять проти сонця сріблом,
І, можливо, лише на хвилинку
Нас зігріла останнім теплом.
Приспів:
Бабине літо, бабине літо...
Бабине літо, як сон, поміж нас.
Ніжність остання рікою розлита.
Лине задумливий осені вальс.
Сяє неба блакитна хустинка,
В цей обман вірять ниви й гаї.
Нас зв’язала тонка павутинка,
Не порвіть ненароком її.
Літо бабине казку шепоче,
Я послухаю – і обманусь,
Бо я вірю у сон цей охоче,
А прокинутись просто боюсь.
Приспів:
Бабине літо, бабине літо...
Бабине літо, як сон, поміж нас.
Ніжність остання рікою розлита.
Лине задумливий осені вальс.
™ Анатолій Сердюк еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1