Дивлюсь я на небо та й думку гадаю ,
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув i в небо злітав!
Далеко за хмари, подалi вiд світу,
Шукать собі долі, на горе - привіту,
І ласки у сонця, у зiрок прохать,
У світі їх яснім себе показать.
Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий,-
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей!
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?..
Анатолій Солов’яненко еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1