Стекляні оченятка дивляться на мене На нього, на неї, та на тебе Крізь скло телевізора ми бачим це зло (зло, зло)
Якісь ниточки тримають його тіло І говорить воно не зовсім і правдиво І триває це тому що...
Хтось ще смикає його за ниточки І хтось ще повернув його на цей світ Цей страшний сон ніхто не забуде Що наша країна - це Зомбиленд і править в ньому кукла вуду!