Невже ти саме це хотів В часи дитячих мрій? Невже заради цього жив, Кохався і любив? Невже самотність їсть цей світ, І ми — лише ковток? Невже лише один зумів Життям віддати борг?
Блаженні ті, хто просить сміх, Коли забракло сліз. Блаженні ті, хто просить сил, Коли проколе спис. Для чого нам потрібні сни, Якщо літати — гріх? Для чого нам потрібна кров, Якщо боятись всіх?
Невже потрібно стерти всіх У пошуках себе? Тепер, коли ти втратив все, Ти знаєш, хто ти є…