Хотіла все забути, що пам’ятать не хочу, Австопом у майбутнє я втікала серед ночі. Дороги, довгі милі і прощавай, минуле, Я все забуду, – пробач, не жалій і не плач. Хай душа болить, до небес летить, Але біль – це мить... Це мить...
Приспів: Ця ніч пройде, все, як сон мине І вже нігде ти не знайдеш мене, Бо там, де я щастя не живе, Доля моя – довгий нічний "фрівей".
До щастя австопом, і сумніви, і ризик, Але ми у цьому світі всі – актори і актриси. І ми говорим часто, що виходу немає, Я хочу знати сама: вихід є чи нема? Хай душа болить, до небес летить, Але біль – це мить... Це мить...