ще більше української музики та кліпів тут: http://vk.com/ua_music
Пісня «ЗЕМЛЯ».
Музика – Андрій Riffmaster Антоненко Слова – Андрій Riffmaster Антоненко, Сашко Положинський
Воет ветер и грохочет гром, Зло не спит, пришло в наш дом. Режет дождь и бьет о землю град Стучится «брат».
Ложь и ненависть газетных строк Красным заревом горит Восток. Плачет и кричит моя страна, Пришла война.
За спиною города стоят У погибших и живых солдат Наши семьи, реки и поля. Гудит земля.
Двухголовый бьет своим крылом, Машет молотом, грозит серпом. В поле стадо бешеных собак И их атак.
Непокорный ворону народ От Востока до Карпат живет. Неподвластная ему страна Не отдана.
Подзвонів мамі, сказав, що все у нас спокійно. Ні, мам, це просто грім, маленьке лихо стихійне. У нас тут дощі йдуть і гриміть постійно. Ти не хвилюйся, мамо, у мене «бронік» надійний.
Набрехав мамі, а як їй правду казати, Про те, як раптом мужніють зовсім юні солдати? Про постріли, вибухи, в броні пробоїни, Про те, що ми вже давно не діти, ми – воїни.
Ідуть на небо хлопці безсмертними ротами, Вже двох друзів відправив додому «двохсотими». А скільки іще їх найкращих поляже? І хто ж тобі скаже, хто тобі скаже?
Чергова в телевізорі пика вгодована, Яка прикро враже6на, надзвичайно стурбована. Я тут не за них, за дружину з дитиною. І за землю, що називається Україною.
Хтось із старших сказав, Що «сепари», як в Афгані «духи» Ховаються за спинами мирних, сіють смерть і розруху, «Плюють» із «зеленки» смертельними сюрпризами.
Дістав уже цей клятий кукловод із своїми репризами. Ну нічого, в нас хлопці-«вогонь», всиплемо жару Усім, хто хоче нашу землю відібрати на шару. Пишатиметься народ своїми синами.