За тонку вуаль ховаєш свою печаль, А сльози мов маленькі діти- Розбіглись по щоках. Візьми їх позбирай і привітай їх тепло сміхом.
Ти сьогодні наречена, та ідеш не за мене, Побажаю, щоб у тебе все збулося. От ідеш тепер до шлюбу попід руку з моїм другом, Нашу стежку листям накриває осінь!
На стежку до нашого саду стиха стала гірка зрада, Від крику все навколо розірветься. Не треба казати, що будеш вічно кохати, І не даруй ключі від серця.
Ти сьогодні наречена та ідеш не за мене, Побажаю, щоб у тебе все збулося. От ідеш тепер до шлюбу попід руку з моїм другом, Нашу стежку листям накриває осінь!
Синьоокая, золотоволоска, Ти вже більше не моя, Моя жовта осінь.
Ти сьогодні наречена та ідеш не за мене, Побажаю, щоб у тебе все збулося. От ідеш тепер до шлюбу попід руку з моїм другом, Наше щастя не збулося!