Андрій Гриньків і Тарас Семанишин - Юність | Текст песни

• Тексты песен
• Андрій Гриньків і Тарас Семанишин
• Юність

Коли вже плакало літо і надсилала привіти осінь,
Я зустрів тебе.
Я дарував тобі квіти
та заплітав тобі коси та досить. Куди мене несе?

Я, мов маленький хлопчисько,що закохався в дівчисько
з голубими очима і знаєш в чому причина?
Бо.. Так шалено-шалено
кров розлилася по венах.
Я з тобою п*янію, без тебе у мене похмілля.

Відчуєм запах ночі до перших променів світла
Ми не закриємо очі. Ще не дорослі й не діти.
Такі невинні торкання і такі теплі обійми
Про кохання зізнання і мов метелики мрії

Було зірки втікають з твого підвіконня
і новий день побачать з просоння,
розуміючи чітко, що він є останнім,
нестримно лелять хвилини прощання.
Хоча б на мить, на секунду,
на кілька кстрілок назад повернути,
спіймати разом проведений час
та все проходить- на очах твоїх сльози.
Дай сили витримати все це,
дай сили витримати , Боже!

Не плач, не лий свої сльози, не край юного серця! Нехай крізь дощ і крізь грози
сонце тобі посміхнеться

Я, мов маленький хлопчисько,
що закохався в дівчисько з голубими очима
і знаєш в чому причина?
Бо.. Так шалено-шалено
кров розлилася по венах.
Я з тобою п*янію, без тебе у мене похмілля.


Андрій Гриньків і Тарас Семанишин еще тексты