Андрій Ензельт - Втома(Мінус -- Ludovico Einaudi – Dna) | Текст песни

• Тексты песен
• Андрій Ензельт
• Втома(Мінус -- Ludovico Einaudi – Dna)

Немає їдкої втоми,
Або вона ігнорується,
Хвороба тривкого життя,
Нишком собі кодується...

Залишається, затирається,
Лоскоче серйозні промови,
І тільки чекає нагоди,
Щоб померти і не воскреснути знову.

Захована у мало знайомих,
З різними такими обличчями,
Вона красою оповита,
Оповита красою вбивчою.

Шукаємо самі відверто,
Зазираємо у всі шпарини,
Чекаємо, раз по раз,
Людина за людиною.

Як танцюємо під дощем,
Або радіємо дрібницям,
Так потім, звісно, законно,
Ніби, саджаємо до в'язниці.

Задовго йдемо до потрібного,
Переживаємо марне заболісно,
Втома тоді живе,
І завжди стогне істинно, голосно.

Переправляємося на інший берег,
Утікли, потерпіли, циклічно,
Під блискавок діалоги,
Впадаємо у не логічне.

Кричимо від нестерпного задоволення,
Мовчимо від підлої заздрості,
Пишаємося гордо заробленим,
Не думаємо навіть про жалості.

Розбиваємо коліна об землю,
Каміння видираємо з крові,
А потім легко дихаємо,
Позбувшись миттєвої болі.

Плачемо, завжди плачемо,
Лікуємо втому, лікуємо,
І завжди чогось чекаємо,
Бо від злості вже не даруємо.

Пускаємо чортів за пазуху,
Аби наробили клопоту,
Аби забити голову,
Неважливими, чесно, дотиками.

Як відверто жаліємо кожного разу,
Кожного разу малюючи на долоні,
Лінії, такої втомленої,
Нашої долі.

А потім від безвиході
Піднімаємося на найвищі гори,
Щоб більше не втрапити
До заручників, до полону.

Під небом важким доброти,
Нам паморочиться голова,
Ми сідаємо на край,
І раптом чуємо вічні слова:

"Я кохаю тебе, я молюся на тебе,
Я хочу тебе і з тобою, і нас,
Я хочу вічного трепету душ,
Щоб довго плив наш спільний баркас!!!"
Андрій Ензельт
"Втома"