Андрій Ензельт - Де ж ви бачили...? | Текст песни

• Тексты песен
• Андрій Ензельт
• Де ж ви бачили...?

"Де ж ви бачили...?"

Де ж ви бачили, люди, у людях
Щастя від не здійснених бажань?
Коли під ногами не прірва,
Та вже точно не пристрасна даль.

Коли від морозу на судинах,
Як на хмарах написано долю,
А ти ще досі й не втямив,
Не прочитав, що з тобою.

Стоїш, посеред люду,
Вільний крилатий син своєї долі,
Але слова без кореня
Постійно щось з тобою коять.

Приспів(2 рази):
Розчинись туманом над замерзлою водою,
Люди не розуміють серця перебою,
Воля душі, що б'ється по тілу,
Дозволь їй, аби вона летіла.

З висоти пташиного польоту добре видно все,
Хто? Що? І який тягар несе,
Помітно крихту втіхи, помітно крихту щастя,
Помітно крихту тіні, що по ньому/них пройшлася.

Сотні, серед тисяч, серед мільйонів --
Стражденні, так говорить статистика,
Бо одного пострілу так мало,
Треба ще хоч один вистрілити.

Приспів(1 раз):
Розчинись туманом над замерзлою водою,
Люди не розуміють серця перебою,
Воля душі, що б'ється по тілу,
Дозволь їй, аби вона летіла.

Тепер, такі вже часи настали,
Ступаєш сам, аби тебе не затоптали,
Але, хто і якби не сміявся,
Головне, що ти собою зостався.

Вірно, щастя дуже близько,
І байдуже, що зараз всюди слизько,
Відпусти своє тремтіння, не бійся,
Хто зрозуміє, той не підставить гостре вістря.

Я не боюся плакати у тебе на руках,
Притча каже сильний той, хто не раз упав,
Каже -- мудрість в часі, нехай йому грець,
Не головне який початок, головне кінець!

Приспів(2 рази):
Розчинись туманом над замерзлою водою,
Люди не розуміють серця перебою,
Воля душі, що б'ється по тілу,
Дозволь їй, аби вона летіла.


Андрій Ензельт еще тексты