А ти танцювала на землі,
Дощам не намочить твоє волосся
І обірвать твою жагу,
І не посміють й не попросять.
Ти рвешся в даль, як рветься час,
Тобі він, як мороз по шкірі,
Що губи тріскають, болять,
Ти все біжиш, як люди вірять.
Твоє нутро жадає зір,
Нічного мокрого повітря,
І спогадів старечих днів,
Наївний блиск -- суцвіття.
Перетискаєш рани туго,
Під свист сторін натури люду,
І не питаєш вже нічого,
Лиш шлях попереду, без бруду.
Без бруду тяжкостей простих,
Що вітром флюгер забивають.
Шукай, лети, біжи, спіши,
Тебе ж вже теж шукають.
І як мурашками по шкірі,
Знайдеш той погляд в далину,
Пустель сором'язливих дюни,
Майбутню чесну сивину.
Андрій Ензельт
"Тебе теж шукають"
Андрій Ензельт еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2