У вербах плакучих Краса незрівнянна, Та сохне на кручах Їх врода весняна.
Приспів: Гей, гей, коло річки, Що вдаль десь струмоче, Є в наших смерічках Щось ніжне й дівоче. Гей-я, гой-я, гой-я, гей-я, гой-я. Є в наших смерічках Щось ніжне й дівоче.
Краса смерекова Не сохне, не в'яне, Як осінь в діброви Карпатські нагляне.
Приспів.
Полощуть їх грози Із бурями злими, Ще й люті морози Цілуються з ними.
Приспів.
Їм юність дарують Літа не з журбою, Смерічки хвилюють... І пахнуть смолою.