Хотілося написати вірш для тебе пафосно і цікаво,
Щоб у ньому зірки горіли і гріли, як кава в термосі,
Щоб його друкували в хрестоматіях і частіше перекладали,
Читали на мітингах, поминках, ювілеях і в День Незалежності;
Хотілось створити тобі релігію і стати її пророком,
Малювати з тебе ікони, творити дива зухвалі,
І я сидів ночами перед своїм добитим лептопом,
Підбирав слова і дивився на тебе, поки ти спала.
І сидів я так довго, що врешті кинув курити,
І за вікном моїм літо нечутно змінилось на осінь,
А я пестив і цілував тебе, не минаючи ані титли,
роздягав і вночі вкривав твої ноги босі.
І ось щойно тепер, вночі, у цім світлі місячнім,
Ти сказала мені те, задля чого, напевно, й існує мова
"Коханий, у мене затримка місячних".
І я відповів, що це просто - чудово.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1