Андрій Любка - Сніг волочив | Текст песни

• Тексты песен
• Андрій Любка
• Сніг волочив

Сніг волочив нас мокрими трасами
Мокрими мріями падав на вії
Ми стали всього незграбними пазлами
в пошуках власними шизофренії

Сніг як туман вражав невагомістю
Ми в ньому наче не перебували
нищили рідних загнані совістю
у найтемніші вологі підвали

життя минало навколо пейзажами
не залишаючи шансів на фото
ми стали всього незграбними пазлами
яких життя везло автостопом

Від Шевченка і аж до Езопа
Лежали слова як жінки поснулі
В темну епоху культури Европи
Ми були як трасуючі кулі

У цьому тумані у сонному мареві
у цьому димі у літературі
ми мовчки поставили дужі підвалини
віра як виду самотортури

Андрій Любка еще тексты