У п’ятницю зранку я вийшов з в’язниці. Сонце палюче ріже зіниці. Неперерізане горло і цілі вени – Жовте мальборо в мене в кишені. Снайпер сидить на будівлі навпроти, для нього вбивство – сильний наркотик, і поки я курю, іду і теде, снайпер на мушці мене веде. Я приходжу додому й лягаю в ліжко, Бог в казино розставляє фішки – Мені випала фішка поспати, а казимиру – мазати чорні квадрати. сни залізають у вуха і очі, класик казав, шо ні дня бєз строчкі. І постійно сняться вірші мені, Ці чорні янголи твого імені. Вони кричать до зброї, до зброї! Я завтра маю виступ у львові. На моєму ліжку плями твоєї крові. Ранок почнеться цигаркою й кавою, Ти завжди була зі мною ласкавою, І писати для тебе слова почерствілі – Це наче ховати кулі у тілі. Я хотів тебе зробити щасливою, І коли поцілунки кінчалися зливою, Ти мене цілувала просто у серце, І сліди поцілунків я не можу стерти. Без тебе сиджу у рюмці й бокалі, В мене купа віршів і нерви зі сталі. Вірші про тебе – для мене молитви, Знаю, талант не можна пропити, Не можна піти, як теща під лід, Коли у тебе СНІД. І постійно сняться вірші мені, Ці чорні янголи твого імені. Вони кричать до зброї, до зброї! Я завтра маю виступ у львові. На моєму ліжку плями твоєї крові.