Жінка, яка голить ноги у твоїй ванній, Завтра відсвяткує свої 24. Хоча «відсвяткує» - заголосно сказано, Просто подзвонить додому батькам І помолиться ввечері. Ти не розумієш її молитов, її загадкових поглядів, Мови меню в її телефоні. Вам не суджено бути разом, воно й на добре, Кажеш собі, воно й на добре. У хвилини особливої ніжності ти кажеш, Що віриш, що в них немає ядерної зброї, Жодної ядерної зброї, і відчуваєш себе придурком. Потім тобі сниться, що її тіло Пахне ядерною зброєю, пустелями і циганськими піснями. Чому циганськими -- питаєш себе зранку, Але відповіді на це немає, ти не знаєш Як минало її дитинство і де вона вивчила англійську, Чому обрала саме тебе. Ви разом три тижні. Часом ти розглядаєш карту світу, Оцінюючи розташування Ірану, його сусідів, Природні й людські ресури. Тобі здається, що розумієш її все краще. Іноді розпитуєш її про Іран, обіцяєш поїхати туди з нею, А вона все пахне циганським літом і ядерною зброєю, І така пустеля між вами, і насувається вечір, І вона голить ноги в твоїй ванній.