Один з недобитих у дев’яносто першому перестрів мене, підбитого, серед нічного Львова. Нічний Львів переважно нележить їм – я, напевно, єдиний, хто про це знає. Він також хотів пива, як виявилось, – п’яний мародер, учасник бойових дій і т.д.
"Брат! – казав до мене. – Брат! Піва кончілась, ти представляєш? Піва кончілась, жена ушла!"
Я не знав, що буває на світі такий розпач. Мені все причувалося щось про третину вод і полин. Ангел у футболці з третім номером ішов по небу зі своєю дурнуватою дудкою.
Ми обійнялися, ніби перед стратою. Перепрошую, перед стартом.