Анжелика Н. - Панацея | Текст песни

• Тексты песен
• Анжелика Н.
• Панацея

Одягну у дим стіни, одягну.
Задимляться години у одну.

За вікном листопад, душу дере.
Я відчуваю, що я своя серед голих дерев.
І тільки, губи твої,
На моему сердці, залишили слід.
Тільки ніколи, нікому, ніколи , про це я,
що моя панацея- це ти.

Я пом'ятаю калини листя-то була я,
То була -я калинним листям,
Ти торкався мене, ти був-вітер і літо мое.
Ти казав прийде осінь і все мене,
Але досі тебе я хочу, бачити у снах,
Бачити у снах своїх.
І тільки, руки твої, із моїх грудей,
Витягли біль,
Тільки нікому. ніколи, ніколи, нікому...
Тільки тобі.

Люди у сні, пишуть пісні- для коханих людей!
Тільки в житті, там де любов-так мало пісень.
Люди у сні, пишуть пісні- для коханих людей!
Тільки в житті, там де любов-так мало пісень.

Анжелика Н. еще тексты