Ти наче ювелірна річ, Ти - лялька с сотнею облич, Кожна досконалої краси. Твоя спина завжди пряма, І ти - довершеність сама, Справжня жінка на усі часи. Але душа твоя – тонкий кришталь, І на своє ім’я Ти одягла маску ти одягла.
Сяй! На ці камери. Знай! Це закони гри. Посмішка твоя засліпить Репортерів світу і телеекран. Сяй! Наче самоцвіт. Сяй! І підкориш світ. Станеш зіркою звичайно, І тобі до ніг цілий світ впаде.
Гастролі, публіка, фурор, Лункий готельний коридор. Від утоми тіло аж гуде, А завтра знову наче в бій. І хто повірить у твій біль? І немає спокою ніде.
Погляньте яка вона мила, І як посміхається! Вона народжена бути зіркою! Зіркою! Але душа твоя – тонкий кришталь…