Ця ніч пахне морем, вогнями і тінями, Дахи вкриті ковдрою снів. Мені б не згадати й на мить твого імені - колись ти цього так хотів. Тепер ти і сам би волів амнезією покрити нестерпність думок, та все, що лишилось незнаним, незіграним щоночі стискає курок.
Мій любий, любий хлопчику, ніколи мені не вір - всередині мене звір, поранений дикий звір. Мій любий, любий хлопчику, ніколи мене не люби - я знову брешу собі, я завжди брешу собі.
П-в: Хочеш, я тобі станцюю вальси на кінчиках пальців - по лезові в небо. Хочеш, я тобі віддам правду, про те, як не вмію, вмираю без тебе.
Ця ніч розкидає зірки над будинками - в якомусь із них ти не спиш. І пам'ять твоя розливається ріками, Ох як ти болюче мовчиш! Я пообіцяю тобі не являтися ні в місті, ні в думці, ні в сні. А ти обіцяй, що почнеш забуватися і снитися рідше мені.
Мій любий, любий хлопчику, ніколи мені не вір - всередині мене звір, поранений дикий звір. Мій любий, любий хлопчику, ніколи мене не люби - я знову брешу собі, я завжди брешу собі.
П-в: Хочеш, я тобі станцюю вальси на кінчиках пальців - по лезові в небо. Хочеш, я тобі віддам правду, про те, як не вмію, вмираю без тебе.