1. Знедолена ти пройшла крізь віки, страждала в жорстокій неволі. Мов птахи, шалено летіли роки, крізь битви, ламаючи долі. Та ти подолала незгоди усі і волі хотіла безліку. Цвіти, Україно, у вічній красі, неси незалежність довіку!
П-в: Незалежна Україна, рідна ти моя земля, Ти - єдина Батьківщина, і тебе не зраджу я! Хай же вічно колоситься яре жито на полях! Незалежна Україна - ти єдиний вірний шлях!
2. Могутньою ти піднялась із колін, безсмертною стала навіки, повстала ти з мертвих, холодних руїн, лишивши в минулому крики. Ти будеш зорею нового життя, моя рідна нене, Вкраїно! Хай буде безхмарним твоє майбуття, і мова звучить солов*їна!