ми з тобою наполовину закохані
наші ранки чекають на вечір
серед цієї згорілої осені
ми цілуємось коридорами втечі
ми з тобою наполовину живемо
у розхристанім тілі й душі
і торкнувшись одне одного ревно
сміємося всупереч глуздові
ми з тобою наполовину втрачені
в цьому світі явищ строкатих
де прийдуть ще і наші дні
та себе ми не станем шукати
ми з тобою наполовину будемо
так по швах розривати не вперше
всі шляхи щоб скотились на дно
але в нас на обох одне серце
© Богдан Зеленюк
Анна Чатич еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1