найвродливіша із жінок, яку так легко кохати, заправляє мені рано постіль і тихо йде. якби ти знав, яке щастя її поруч себе мати, боятися відпускати й для неї робити лате.
найвродливіша із жінок вдягається у вишневе. цілую її в міжволосся, мене - в міжрядки: в неї часом очі кольору карамелі, вона мені часто каже: "в віршах моїх - ти".
найвродливіша із жінок, яку так легко кохати, наче янгол вкриває крилом, коли поруч спить. я би міг, якщо треба, життя своє їй віддати... я віддам їй свій світ, лиш хай щастя її горить. (с) Анна Чатич