Сама тобі всю правдоньку відкрила Але не спитала чи повірив ти Сама тобі подарувала крила І сама сказала, милий мій лети І хай все буде так як хочеш ти! П-в: Але ж я тебе любила не за те що маєш крила А за твої очі карі і п’янкі вуста А тепер дивлюсь у небо але ж там не видно тебе Може високо літаєш може щось не так П-ш: Нехай затягнуть небо сині хмари І триває злива цілих десять днів Мій птах я все одно тебе впіймаю Що ти заспіваєш, правдоньку чи ні Про що ти говоритимеш мені?