Страдальна Мати під хрестом стояла, Плакала ридала, в сльозах промовляла: «Ой, Сину, Сину,за яку провину Переносишь муки тяженьку годину На хресті?
Я ж Тебе купала гіркими сльозами, Як Тебе ховала перед ворогами А нині плачу, бо Тебе я трачу , По Тя, милий Сину, більше не побачу, Сину Мій!
Ти жертвувався всіх людей спасати, За то діждався невинно вмирати, За світ лукавий, злобний і неправий, Що сповнив на Тобі свій засуд кровавий На хресті.
Моя підпоро, Мій Ти світе ясний! Гаснеш заскоро, в'янеш безчасний. А що ж зі Мною станесь, сиротою? Я сама на світі,як билина стою Під хрестом.
Мій Боже милий, усердно Тя молю, Додай Мені сили у нещаснім болю Тебе благаю, як сама лиш знаю, І Тобі днесь Сина Мого поручаю На хресті».