Віє вітер, віє буйний,
Дуба нагинає,
Сидить козак на могилі
Тай вітру питає.
"Скажи вітре, скажи буйний,
Де козацька доля?
Де фортуна, де надія,
Де козацька і воля?"
Тай йому вітер тай одвічає,
"Знаю - каже - знаю,
Твояжи доля козацькая
В зеленому гаю.
Твоя доля затоптана
Сірими волами."
Ой сів козак тай заплакав
Гіркими сльозами.
Породила мене мати
В зеленому полі,
Дала мені чорні брови,
Та не дала долі.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1