Давай впАдемо в небо, давай побачимо зорі, Давай відчуємо світло, давай порушимо спокій, Давай - якось та й буде, давай - нам дуже це треба, Давай не так як всі люди, давай впАдемо в небо...
Шепочу - "глянь у вікно", кричиш - "нічого не бачу!!!" Кричу - "тобі все одно!!!", шепочеш - "нащо ти плачеш?..." Там, в небі, зорі блукають, - навіщо ? просто так треба. Вони не щастя шукають, давай впАдемо в небо ?
Коли немає душі, життя не варте нічого, Коли немає душі, бажаєш лИше одного, Вночі і місяць чорніє, якщо у цьому потреба, Давай! - бо серце німіє, давай впАдемо в небо !
ВпАдемо у вічне небо, взнаємо, як плачуть зорі, Це для мене і для тебе, впАдемо у чорне небо ...