Коли проводи талої води Ріки розлили перламутрами Він любив її, ніби золоту і незайману одну. А коли зима білим білина Руки розвела, ріки замела Він забув її, ніби дивний сон, А в її душі вогонь
Приспів:
Сама вино пила, плакала Про нього все думала Свою душу ламала сама
Отакі вони, ці амори всі В серце кидають стріли точені. Як не вистачить яду на обох Розлітається любов.
Приспів ___________________________________ Когда провода талой воды Реки разлили перламутром Он любил ее, будто золотуюи нетронутую друга. А когда зима белым белизна Руки развела, реки замела Он забыл ее, будто странный сон, А в ее душе огонь
Припев:
Сама вино пила, плакала О нем все думала Душу ломала сама... Вот такие они, эти Амуры все В сердце бросают стрелы точеные. Как не хватит яда на обоих Разлетается любовь.