Антитела и Пара Нормальных - Він любив її, ніби золоту І незайману одну. А коли зима білим-білина Руки розвела, ріки замела, Він забув її, ніби дивний сон, А в її душі вогонь... Сама вино... | Текст песни
Він любив її, ніби золоту І незайману одну. А коли зима білим-білина Руки розвела, ріки замела, Він забув її, ніби дивний сон, А в її душі вогонь... Сама вино...
Коли проводи талої води Ріки розлили перламутрами, Він любив її, ніби золоту І незайману одну. А коли зима білим-білина Руки розвела, ріки замела, Він забув її, ніби дивний сон, А в її душі вогонь...
Приспів: Сама вино пила, Плакала... Про нього все думала, Свою душу ламала сама...
Отакі вони ці Амури всі, В серце кидають стріли точені, Як не вистачить яду на обох - Розлітається любов.
Антитела и Пара Нормальных - Він любив її, ніби золоту І незайману одну. А коли зима білим-білина Руки розвела, ріки замела, Він забув її, ніби дивний сон, А в її душі вогонь... Сама вино... (0)