Знаєш, а то ж я Намалював собі братика на столі, І, мабуть, тепер він дізнався, І на мене заображався.
Па, чесно, більше Не зроблю так. Швидше Знімай рюкзак і давай гратись, Я ж іще не вмію прощатись.
Приспів: І в книжках, колись в книжках Розцілує посмішку знайому. Вже сам до підвіконня дотягнувся, І нарешті тато повернувся У назвах вулиць, А він чекав удома.
Віршик вивчу, І на стілець вище, Буду для тебе старатись, І слова не забувати.
Тату, а чому Твої стали очі червоні? Справді, треба І ніхто інший за тебе.
(2)Приспів: І в книжках, колись в книжках Розцілує посмішку знайому. Вже сам до підвіконня дотягнувся, І нарешті тато повернувся У назвах вулиць, А він чекав удома.