Моїми руками ти так часто малюєш мінор Моїми думками ти так нагло мовчиш слова Моїми піснями ти даруєш собі любов І образ твій в дзеркалі схожий, ніби я
І коли зранку сонце облизує вікно Благаєш віддатися йому в останній раз Скажи мені, в котрій посиплеться доміно І скільки загадано світла для нас
Мені тебе мало І в серці так дивно Я дивлюся в очі Дзеркальній людині Мені тебе мало Напитися хочу Людина із дзеркала Закохана в осінь
Зелені-зелені краплі дивляться в мій бік Мовчать в мою сторону і ловлять мій такт Такі неприкаяні, як місяць на зорі Та й далі нескорені, в кожен новий акт
Мені тебе мало І в серці так дивно Я дивлюся в очі Дзеркальній людині Мені тебе мало Напитися хочу Людина із дзеркала Закохана в осінь