Чарівні квіти, прекрасні віти, Це все колись була вона, Тепер зникає небо без крає, З’являється лиш сірий дим!
Приспів: Її сльози не помітить ніхто, А в неї в серці бите скло, Пакет подій і сміття, – Дарує їй твоє буття.
Ти наплював, все зруйнував, Ти порубав і не згадав, Вона жива, вона рида, Теж помститься, лише чекай.
Брудна вода, – колись була жива, Бур’яном поросла, дорога в майбуття, Повітря, що тебе вбива, вже і того буде за мало, І часу більш нема, – майбутнє є обманом...
Приспів: Її сльози не помітить ніхто, А в неї в серці бите скло, Пакет подій і сміття, – Дарує їй твоє буття.
Природа і людина в чому річ сумісна, Коли одне живе а інше прожива? Людина, – по собі сама корисна, А природа – джерельна та вода...
Тече собі невпинно і не знає, Що буде далі, що було тоді. Людина все життя себе шукає – Одна знаходить, а інша в пошуках завжди
Приспів: Її сльози не помітить ніхто, А в неї в серці бите скло, Пакет подій і сміття, – Дарує їй твоє буття.