Корабель. 1.В морі тоне корабель На холодній глибині. Мільйони там людей Пливли до кращих берегів
Як не дивно, але першим з корабля тікає капітан Від халатності якого все тріщить по швах І не вкладається ніяк у моїй голові Чому не людьми, а золотом набиті шлюпки на воді Скажіть мені? Приспів: А ми збудуєм зі скель новий корабель, Весла з надій, вітрила із мрій! А ми почнемо з нуля, як справжня сім’я Забути цей сон, будь же схильний до нас Посейдон! Посейдон! 2. Ворожі чайки на борту Клюють знесилених людей. Ми корабель відстоїмо, Як не собі то для дітей. І я радію що від нас втекли усі щури Головне аби на камбузі нових не завели. І ті щасливі береги було не марання, Адже великому судну велике плавання, далеке плавання. Приспів: А ми збудуєм зі скель новий корабель, Весла з надій, вітрила із мрій! А ми почнемо з нуля, як справжня сім’я Забути цей сон, будь же схильний до нас Посейдон! Посейдон! 3. Я побажаю кораблю прийти в потрібний порт, І, щоб в його каютах завжди панував комфорт І в широті одній не плавати з брудним судном, Де за штурвалу ледь видніється маленький гном, брехливий гном! Будь же схильний до нас Посейдон! Посейдон!