Кожен день, проста річ, подзвони лише - забуваю все, Що живий і здоровий,скажу я їй,вона зрадіє вже. Завжди буду для тебе дитиною, такою милою, хоча й за двадцять є, Але життя моє таке доросле й зле, коли нема тебе,коли нема тебе...
Тисячі кілометрів, сто високих поверхів - Нас розділяють дні Сто кордонів і без віз,щоб лише тобі доніс Те,що давно хотів...те що давно хотів...
Мамо, вибач,що дорослим став рано, Що був біля тебе так мало, Я так люблю тебе мамо, чуєш мамо!?
Час лікує серця, мамо, вибач нас, що втрачали час. Що знайшов я тоді і ким зараз є - дякую тобі Руку стисну в кулак, море перейду, ближче підійду І на наших полях квітку віднайду і тобі зірву Й накінець скажу - як тебе люблю
Тисячі кілометрів, сто високих поверхів - Нас розділяють дні Сто кордонів і без віз,щоб лише тобі доніс Те,що давно хотів...те що давно хотів...
Мамо, вибач,що дорослим став рано, Що був біля тебе так мало, Я так люблю тебе мамо, чуєш мамо!?