У вікнах плаче дощ Із криками душі. Не знаєш де ти є, Скоріше не в собі. Не хочеться втрачати – Поплач собі, поплач, Бо ти не та і я не той, Пробач.. Бо ти не та і я не той, Пробач..
У сірі сонні дні Без радості в думках Життя своє клянеш З сльозами на очах. Не хочеться втрачати – Поплач собі, поплач, Бо ти не та і я не той, Пробач. Бо ти не та і я не той, Пробач.
Чому не можем з неба Ми зірок дістати? Чому не можем їх Коханим дарувати? Чому? Чому? Хто зробить те, що іншим не під силу, Того любов ніколи не покине. А так живи, Як всі живуть..
У вікнах плаче дощ Із криками душі. Не знаєш де ти є, Скоріше не в собі. Не хочеться втрачати – Поплач собі, поплач, Бо ти не та і я не той, Пробач.. Бо ти не та і я не той, Пробач.. Бо ти не та і я не той…