Весь день йшов дощ за вікном моїм По вулицях мов ти один а люди дивились в вікна хапали очима краплі і хто із нас буде винен, і сльози того не варті кріз сльози бачу як тремтять долоні, мов під дощем в твоїм полоні і бігти мені нікуди,а кидати все нізащо а в двері чужі роскуті увійти не стане краще
між нами стане осінь і збирати листя досить і крізь сльози бачу досі, як в очах палае осінь,це і є кінець мого кохання
Востаннє бачу і востаннє мрію, востаннє плачу і востаннє вірю, скажи що сказати треба, залиш мені просто небо, і йти мені більш нікуди, ми станемо просто люди