Почуття, злетілись, мов гави Бачу я, що мене розчавить. Востаннє в обіймах стискаю тебе, як ніколи І не відпускаю - а ти вже рахуєш вагони!
І серце розірве на частки - І я вже не втримаю себе І тисячі спогад пронизують мозок мов зграя здіймається в небо!
То хай летять! - крик валить з ніг я збожеволію, коли розтане сніг Під крилами - порожні сни скидають на дахи ці траурні птахи Напевно їх бачила ти.
Всі слова - по різних блокнотах заблукав лише в сіма нотах. То скільки сердець ще розіб"єш так бий до несхочу, бо я так з тобою вчинив - та невже це не злочин?
Мухи, білі мухи і знову на вулицях зимно вуха, мерзнуть вуха - та я вже до холоду звикнув. І гави на сніг посідали, І я вже не втримаю себе І дивно, аж смішно - малесенька сніжка І зграя здіймається в небо!
То хай летять! - крик валить з ніг я збожеволію, коли розтане сніг Під крилами - порожні сни скидають на дахи ці траурні птахи Напевно їх бачила ти.