Часом буває так що хочеш почути Речі яких ніколи б не знати I тягне за руку тебе в то мiсце Де думаєш краще б очей не мати
Ти дивишся в кухнi на кран i воду А правда нi звiдки не виходить I дивляться в очi тобi знайомi А їхнi очi твоїм говорять...
Спи собі сама Коли біля тебе мене нема
Часом буває так що в магазинi Ти хочеш крикнути "Ну в чому я винна" Тебе окидають розумiючим оком I дуже болить хоча й ненароком
I ти ростеш, старiєш, вмираєш А тої правди так i не знаєш Боїшся її i вiд неї втiкаєш I в стiнах своїх ти одна засинаєш
Спи собі сама Коли біля тебе мене нема Спи собi сама.....
Важкий тягар звичайних слів, Зачинені двері на замок. Ні,то не сльози по очах, Годинник каже ви пісок Ні двері,ні нове ім"я Від правди не втікав ніхто Я бачу в дзеркалі себе, Ти бачиш бите скло