Тісто [...звісно, ми змішані з різного тіста...і кухар зробив це навмисно. і ми не повторимось років триста...]
Бар не зачинений, шукай мене очима. Мені в тобі причина, гину, зачепило. Летять бокали, як завжди мало. Скінчиться вечір хутром тобі на плечі.
ПРИСПІВ: Звісно, ми змішані з різного тіста І кухар зробив це навмисно І ми не повторимось років 300 Чиста на полицях біла білизна І час прибуття – лише числа Але перший крок до ділянки триста
Ранок щурить очі, Безсоння краде ночі, А я шукаю фрази сказати все й одразу. Невже я ще міркую? Невже чогось бракує? Чи може все минеться? Чи ти надовго в серці?