Прозорі хвилі йдуть немов годинник, І гріє їх проміння золоте. А море наче усмішка дитини На острові під назвою Артек. Підніме сурми вранішня пора, І білим кораблем настане літо, Бо тут живе не просто дітвора - Це юні капітани всього світу!
У воду стільки вкинуто монеток, Що програють усі морські скарби, Бо той, хто раз побув на цій планеті, Той мріє повернутися сюди! Дитячі руки підіймають стяг, Його підхопить вітерець легенький. Згадає навіть древній Аю-Даг Той час, як ведмежатком був маленьким.