Ніч. Зорі дивляться вперто. Всі горизонти мов стерто. Тихо в маленькій кімнтатці Проза старих декорацій... Місяць як те кошенятко - Ходить від хатки до хатки, Ніжно турбує будівлі, І поринає у срібло. А коли місяць розтане — Вперше і наче востаннє Вітер розкидає ноти І полетить безтурботно. Ніч. Зорі дивляться вперто. Всі горизонти мов стерті. Думка як те кошенятко.... Серденько, де ж твоя хатка?