Присвячено Уляні Гілеті, волонтеру, що допомагала бійцям на передовій зони АТО
Здавалося б, лиш ті хто гине,
Хто засина під звук війни,
Боронить рідну Батьківщину
Й не має страху туди йти
Туди, де зорана до болю
Розривами, лежить земля,
Де переплелись наші долі,
Де бій на смерть, не на життя
Та чи лиш ми, лише солдати
Боронимо свій рідний дім?
Скажу тобі: ти знаєш, Брате,
Про янгола я розповім
І то не янгол, як малюють,
Блискуча бронь, з мечем в руках
А ніжна дівчина, тендітна,
І на яву, а не у снах
Без крил, що златом ясно сяють,
Без шат помпезних, а проста
Лиш усмішка, спокійна й мила
Це кожен з нас запам’ята...
Хай скаже хтось, а я погоджусь,
Що місце їй не тут, а там,
Де мирна ніч, де тиша й спокій,
Де всі живуть простим життям
Та шлях складний вона обрала,
Де ризик й страх, де важко йти
Лише для того, щоб нам, Брате,
Стояти тут допомогти
І допомога ця – безцінна,
Нам слів подяки – не знайти,
Тож залишається, нам, Брате
В війні цій до кінця дойти
Бо поки є у нас з тобою,
За спинами ці янголи
Є віра в мир, жага до бою
Ми бачимо кінець війни
Тобі, наш янголе, ми вдячні
за віру в нас, важкі труди..
Тепер, для нас з тобою, Брате
Девіз один: "Не підведи"
Здавалося б, лиш ті хто гине,
Хто засина під звук війни..
Та ні... Ми – лиш частина,
Бо з нами завжди янголи
21.08.2015
АТО еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1