Я тебе не в мріях, не в снах не чекала, Навіть думки такої не мала. Подивилась в очі - і в мить розгубилася, Як крапля роси у воді розчинилася.
Так воно чи ні? Не твоя вина, У цьому винна я сама.
Не люби, не люби, не люби мене як любиш, Ти мене, ти мене, той правдою погубиш. Не люби, не люби, я такого не чекала, Я клянусь, я так щиро не любила.
Я такого щастя ще від долі не мала, Ніби до цих пір в світі не жила, не любила. Що зі мною сталося знають небо і зірки -- Моє серце-сердечко в солодкому полоні.
Так воно чи ні? Не твоя вина, У цьому винна я сама.
Не люби, не люби, не люби мене як любиш, Ти мене, ти мене тією правдою погубиш. Не люби, не люби, я такого не чекала, Я клянусь, я так щиро не любила