Де ти була, коли я мріяв про хмари, Що надихають без тари і мають власне ім'я, Де ти була, коли світ собою створював тишу І всім було цікавише дивитись, як тане лід.
Не слід чекати, тобі потрібно знати, Тільки те, що для тебе можливий політ, Не слід чекати і маски треба зняти, Повір, так легше змінити світ.
Я знав, що ти, як і всі подібне теж відчувала І надихалась яскраво почувши шепіт води