Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує – серденько мре.
Пісня та мила, пісня та люба, Все про кохання, все про любов. Як ми любились та й розійшлися, Тепер навіки зійшлися знов.
Ой очі, очі, очі дівочі, Темні, як нічка, ясні, як день! Ви ж мене, очі, плакать навчили, Де ж ви навчились зводить людей? Ви ж мені, очі, вік вкоротили, Де ж ви навчились зводить людей?