Перед очима тільки ти я закриваю очі щоб як найдовше в голові крутити ті моменти Не хочу прокидатись тому що сни що ночі нагадують тодішні наші сентименти і як без тебе жити вже не уявляю без тебе так ніяк, без тебе помирає моя душа, я з нервів книги у стіну жбурляю Напевно мозок так зі серця тугу затирає
Я за тобою бігав а ти мене спіймала, тепер тримаю біля себе і не відпущу І твої руки вже давно стали моїми крилами я хочу так сказати, що я тебе люблю Можливо ти для когось лише проста людина, Але для мене, зрозумій ти величезний світ. Незвіданий як мандрівник блукаю по тобі я Щоб віднайти той шлях що вів до тих воріт
приспів я знаю ти вартуєш кращого ніж я Та тільки я говорив що ти є моя Я знаю що для кохання створена Ти із небес до мене занесена
Ти пригорнись до мене хоча б на мить Чуєш, це не серце а душа бринить. Знаєш мені не вистачить життя Щоб пояснити тобі свої почуття
Куплет 2 Хворий тобою. Ти запитаєш - Чому? Я відповім невиразно: тому що кохаю. За твою посмішку, і душевну красу. За цю красу невідворотно пускають до раю.
Той липень, і ми разом лежимо на даху хтось мимоволі із зірок складає твоє ім'я Від твого запаху та іскристого сміху Горить ще дуще в мому серці те кохання полумя
І не потрібно нам нікого нам хватає нас Я хочу в красномовній тиші торкнутись губами До твого тіла щоб вогонь між нами не погас Щоб в задоволенні ми міцно зімкнулись руками У снах і на яву безмежно тебе хочу Якщо це сон то прокидатись не хочу Щоби піднятись в небеса мені не треба крила Мені потрібно щоб біля мене була ти мила