Крізь завісу теплих вікон із чужих думок, Тих, що своїми ти вважаєш, бачиш лише один вірний шлях. Та хіба можливо десь таке? Тільки у снах. Увімкни бажання правди – це твій перший крок.
Варіантів цілий Всесвіт мав ти все життя, Втім обирав лише відомі з тих, що для тебе хтось написав. На свої місця тепер стає те, що ти знав. Як шукаєш, то знаходиш – твій тепер це шлях.
Біль від світла б’є у очі, Сам собі ворожим став, Та хіба інакше може Бути, як не знав, Що вважав за правду тільки Те, що чув з усіх боків? Та брехню тобі казали, Ти тепер прозрів. Ти вважав за правду тільки Те, що чув з усіх боків! Та брехню тобі казали, Ти тепер прозрів!!!
Приспів:
«Світло сяє так, – думаєш ти, – Що пітьма пішла. Бачу тепер, куди йти!»