Коли так сильно засумую, На склі весну я намалюю... І тільки ніч не має сну... Ти так любив мене одну.
Але поправді я не знаю, Чому тебе іще тримаю?... Коли весна любов забрала, А я давно вже...
Приспів:
Відпусти, відпусти, як з рук гарячу каву... Полети, полети! Я так цього чекала! І засни, і засни, не відчуваючи вини. Відпусти, відпусти, як з рук гарячу каву... Полети, полети! Я так цього чекала! І засни, і засни в долонях теплої весни!
Не ті слова, не те вино... Це вже напевно, все одно! Де повертаються ці сни, Прийде світанок до весни,
Де не буде уже тебе, З дощем мій спогад пропаде. Мені, напевно, це здалося, Як ніжно грався ти волоссям.
Приспів:
Відпусти, відпусти, як з рук гарячу каву... Полети, полети! Я так цього чекала! І засни, і засни, не відчуваючи вини! Відпусти, відпусти, як з рук гарячу каву... Полети, полети! Я так цього чекала! І засни, і засни! В долонях теплої весни!
Обіймів не було твоїх, Тоді ще падав просто сніг... Неправди не було й брехні, Лиш той малюнок на вікні.
На тебе більше не чекаю... І десь сама тепер зникаю. Коли тебе я відпускала, Тоді я вільним птахом стала.
Приспів:
Відпусти, відпусти, як з рук гарячу каву... Полети, полети! Я так цього чекала! І засни, і засни, не відчуваючи... Відпусти, відпусти, як з рук гарячу каву... Полети, полети! Я так цього чекала! І засни, і засни, не відчуваючи вини Відпусти, відпусти, як з рук гарячу каву... Полети, полети! Я так цього чекала! І засни, і засни в долонях теплої весни! В долонях теплої весни...