Тримаючи в руках своє обличчя – Відчуваєш свою душу менш самотню. Завмирає образ повноцінних емоцій, Затерпає постать. Так я хочу. Знаєш, посмішка твоя гріє І мов світло ясне бачу. На завтра відкладаю мрію І як завжди бажаю вдачі...
Приспів: Розбивай свої скелі! Відчиняй інші двері! Не важливі вчинки минулого! Змінюй свої дії! Втілюй свої мрії І знайдеш початок нового життя.
Вже мариться тобі в очах, Не розмовляєш ти зі мною. Насправді вчинок твій – це жах І сходить сонце за спиною. Не побачиш у думках Того, що завтра могло бути. Не треба марити у снах І будеш жити ти минулим.
Чомусь не розумієш зовсім моїх слів І погляд твій я відчуваю досі. Рахую. Скільки це триватиме ще днів, Коли відчую запах твого волосся? Можливо ти не зовсім вільна І мучать сумніви тебе? А може й навіть божевільна? Ти усміхнись і все мине.