Я хочу бути білим світлом, Нестися землею тихим вітром, Яскравим вогнем, як зорі світити, Заплющивши очі - прокинутись й жити. З-за хмар роздивитись, як я далеко, Побачити сонце, побачити небо, Водою прозорою рани промити, Як вільний птах, над містами летіти.
Я мрію світанок вдвох з нею зустріти, В її ніжних обіймах його розділити, Посмішку щиру їй подарувати, Згадати минуле і знову кохати. Як тільки одна, вона самотньої ночі, Не бачити в снах її сльози дівочі, В той самий момент, до неї примчати, Одним поцілунком навчитись прощати.
Крізь час повернутись, змінити що втратив, Про холод забути, тепло пам'ятати, Спрагу нестримну дощем втамувати, Залізти на дах і тихо мовчати. За обрій побігти, звільнитись з неволі, Невідчуваючи власної втоми, Додому дійшовши, зняти кайдани, Та впасти у ноги ріної мами.
Я хочу бути білим світлом, Нестися землею тихим вітром, Яскравим вогнем, як зорі світити, Заплющивши очі - прокинутись й жити. З-за хмар роздивитись, як я далеко, Побачити сонце, побачити небо, Водою прозорою рани промити, Як вільний птах, над містами летіти.